пʼятниця, 18 квітня 2014 р.

МОДУЛЬ 11:

Цікаво було розміщувати матеріали в Інтернеті та подивитися на те, що в тебе вийшло.

четвер, 17 квітня 2014 р.

МОДУЛЬ 10:

Цей модуль допоміг мені з’ясувати мою роль фасилітатора в навчанні учнів за методом проектів, а саме:
в принципі, роль фасилітатора для мене не є новою: я вже мала чудову нагоду пройти навчання за програмою "Intel (R) Шлях до успіху" і серйозно готуюсь до викладання цього курсу в 5-12 класах школи-інтенат в наступному 2012-2013 начальному році.
Багатьом відома така притча:
Звернувся до монаха бідняк: "Дай мені рибу! Я голодний".
Монах мовчки віддав йому вудку.
Повчальний характер притчі зрозумілий: треба давати не стільки їжу, скільки засіб її добування (бо врешті решт їжа рано чи пізно закінчиться, а як добути її знову - хто ж знає?). Цей висновок стосується цілей та завдань, що постали перед сучасною освітою в інформаційному суспільстві для виховання компетентної особистості.
Поступово на зміну традиційній системі приходить особистісно зорієнтоване, традиційні методи змінюються інноваційними, які передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів, збільшення частки репродуктивної діяльності.
Ідеально відповідає цій потребі проектна діяльність.

МОДУЛЬ 9:


Цей модуль допоміг мені зробити такі висновки щодо того, як учні можуть самі спрямовувати себе у навчанні та про роль і місце диференційованого навчання.
Робота над цим модулем звернула ще раз увагу на диференціальний підхід в навчанні.

Щоб учні стали самостійними, вони мають виконувати роботу самостійно: від початку і до кінця (вміти обрати завдання, виконати його вчасно, якщо виникли труднощі, то попрацювати ще більше, щоб з ними справитися, вміти захистити свою роботу). Але цьому передує ВЕЛИКА робота вчителя, щоб їх цього навчити: робити це саме, але спочатку в малих частках, поступово збільшуючи.

Щоб врахувати і підтримати різні освітні цілі своїх учнів, треба здійснити різносторонній аналіз: потреби учнів, їх можливості, прагнення. Щоб здійснити це, треба вміти зацікавити дітей.

понеділок, 14 квітня 2014 р.

МОДУЛЬ 8:


Учасники діляться між собою прикладами учнівських робіт. Обговорюються ідеї  про залучення учнів до процесу оцінювання. Створюється форма для підсумкового оцінювання.

МОДУЛЬ 7:


Учасники діляться ідеями щодо використання Інтернету у навчанні учнів. Створюються та оцінюються учнівські роботи. При потребі вносяться зміни до свого Плану вивчення теми.

неділя, 13 квітня 2014 р.

МОДУЛЬ 6:


Обговорили проблеми безпеки роботи учнів в Інтернеті;запланували, як вони будуть використовувати Інтернет для; співпраці та спілкування при виконанні завдань проектів; переглянули План вивчення теми та внесли до нього зміни;

МОДУЛЬ 5


Цей модуль допоміг мені поміркувати про те, які зміни може внести використання Інтернет-ресурсів у процес навчання моїх учнів, а саме: вияснив, що  використання Інтернет-ресурсів у навчальному процесі покращує навички учнів, дозволяє раціонально розподіли час при пошуках матеріалу для роботи, дослідження на різних сайтах. 
Сьогодні ми працювали в групах,  з електронними документами та обговорювали презентації.
Створював статтю у wiki середовищі,  редагував її. 
Обговорювали питання про авторське право.

МОДУЛЬ 4:


В 4 модулі, ми ознайомились з означенням формуючого оцінювання, сворили презентацію ідей проекту з дослідження, в якій визначили основні методи і інструменти оцінювання учнів. Визначились, яким же чином вступна презентація допоможе з’ясувати навчальні потреби учнів.

МОДУЛЬ 3:



Починаючи роботу з модулем 3, ми почали аналізувати  державні освітні стандарти, що допомогло визначитись і переконатись у тому, що учні отримають знання з теми відповідного предмету. Ознайомились і розробили основні запитання до дослідження, які будуть проводити  учні. Цікавим виявилось завдання визначити завдання дослідження.

МОДУЛЬ 2:

Створення проектів учнями, які відповідають вимогам державних освітніх стандартів та  програм допомагають розвивати   в них навички 21 століття через власний досвід проведення  самостійного дослідження.
Використовувати проекти для вдосконалення процесу навчання учнів можна протягом всього навчального року.

ПРО ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДУ НАВЧАЛЬНИХ ПРОЕКТІВ:


Із кожним роком українська освіта стає відкритішою. Усе більше розширюються прямі зв'язки між українськими та закордонними освітніми школами, все частіше впроваджуються в Україні інноваційні методи, нові освітні проекти, навчальні курси і навіть освітні програми, засновані на передовому досвіді

Завдяки цьому українська освіта швидко збагачується новим досвідом, підходами, освітніми технологіями та методами, які підвищують "конвертованість" у світі українських дипломів і атестатів, інваріантність, а як результат - поліпшується якість навчання в наших школах, знання нашої молоді стають конкурентноздатними. Одним із таких методів, що суттєво збагачує навчальний процес нашої сучасної школи, є метод навчальних проектів, використання якого змінює традиційний підхід до навчання учнів.

В українській освіті найбільш широко розповсюджений підхід, названий репродуктивним. Від учня вимагають тихо (тобто достатньо пасивно) поводити себе на уроці, уважно слухати і записувати пояснення викладача, а потім під час опитування або на екзамені пригадати та повторити їх.

Майже виключним джерелом знань у цьому випадку для учнів є вчитель. Як джерело інформації може використовуватися також і підручник, але в деяких випадках, навіть у застосуванні підручника, необхідність відпадає, якщо він з деяких причин не "влаштовує" вчителя, котрий бере на себе все викладання матеріалу. Метою навчання в такому підході є засвоєння учнями деякої суми знань, вмінь та навичок. Природно, що навчання набуває теоретичного характеру. Така модель навчання в світі має назву "навчання, в центрі якого знаходиться вчитель".

У багатьох країнах світу зазначений підхід давно вважається застарілим. У ньому вбачають пряму причину зменшення інтересу школярів і студентів до навчання, зменшення результативності й ефективності навчання в цілому. Окрім того, важливим є аспект, за яким орієнтування на теоретичні знання веде освітній процес в бік від вимог реальності, підготовки до життя за умов реального суспільства, подальшій роботі випускника за обраною професією.

Іншим, протилежним до репродуктивного навчання, є підхід, у якому акцент перенесено на самостійну активну навчальну діяльність учнів. Вчитель здійснює лише "підтримку" цієї діяльності, тобто забезпечує матеріалами й опосередковано управляє нею, ставить перед учнями проблеми. Така модель навчання має назву "навчання, в центрі якого знаходиться учень". Але вчитель не є виключним центром навчання, джерелом знань та інформації. В основу такого навчального процесу закладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв'язання проблем, формування здібностей виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів. В українській педагогіці такий підхід пов'язано з використанням проблемного та проектного методів навчання, у яких навчальну діяльність учнів спрямовано на успішну роботу в умовах реального суспільства. Результатом навчання стає вже не засвоєння знань, вмінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності.

Важливою рисою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня.

Слово "проект" у європейських мовах запозичене з латини й означає "викинутий вперед", "той, що висувається", "той, хто "кидається в очі". Потім це слово починають розуміти як ідею, за якою суб'єкт може і має право розпоряджатися власними думками. Сьогодні цей термін часто застосо­вується в менеджменті й означає у широкому розумінні будь-яку діяльність, спрямовану на визначення комплексу окремих кроків. Це розуміння для нашої теми близьке, але дещо відрізняється від того, яке склалося в життєвому розумінні, де проект - задум певного нового об'єкту (машини, будівлі, механізми тощо), матеріалізований у кресленнях, схемах чи іншій документації.

Специфічне використання термін отримав в освітній практиці. У педагогічній літературі є різні означення навчального проекту, але в будь-якому випадку він базується на наступних моментах:

    розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, критичного мислення, вмінь самостійно шукати інформацію;
    самостійної діяльності учнів: індивідуальної, парної, групової, яку учні виконують протягом певного часу;
    розв'язування певної значущої для учнів проблеми, яке б моделювало діяльність спеціалістів конкретної предметної галузі;
    подання підсумків проектів, що реалізується в реальному вигляді, формі (звіт, веб-сайт, доповідь, газета чи журнал тощо). Ці результати мають мати конкретну форму й бути готовими до застосування на практиці;
    співробітництво учнів між собою і вчителем ("педагогіка співробітництва").

Метод проектів - не нове явище в педагогіці. Він виник на початку ХХ століття в американській школі, застосовувався й у вітчизняній дидактиці (зокрема в 20-30 роках). В останній час цьому методу приділяється значна увага в багатьох країнах світу. Спочатку його називали методом проблем і пов'язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї та його учнем В. Х. Кілпартиком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчання на активній основі, за допомогою цілеспрямованої діяльності учня, пов'язуючи з його особистісною зацікавленістю саме в цьому знанні.

Робота за методом проектів передбачає постановку певної проблеми і наступне її розкриття, розв'язання, з обов'язковою наявністю ідеї та гіпотези розв'язування проблеми, чітким плануванням дій, розподілом (якщо розглядається групова робота) ролей, тобто наявністю завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії, відповідальності учасників проекту за свою частину роботи, регулярного обговорення проміжних кроків та результатів. Метод проектів є ефективним в тому випадку, коли в навчальному процесі поставлено певне дослідницьке, творче завдання, для розв'язування якого потрібні інтегровані знання з різних галузей, а також застосування дослідницьких методик (наприклад, дослідження демографічних чи економічних проблем у різних регіонах світу, створення серії репортажів з різних регіонів за однією з проблем, які б розкривали певну тему, зокрема, впливу кислотних дощів на оточуюче середовище чи розміщення різно­манітних галузей промисловості в різних регіонах тощо).

Проектна форма педагогічної діяльності ефективна лише в контексті загальної концепції навчання й виховання. Вона передбачає відхід від авторитарних і репродуктивних методів навчання, вимагає обміркованого й обґрунтованого поєднання з різними методами, формами і засобами навчання та є однією з чималої кількості інноваційних розробок в українській освіті.

На основі аналізу досвіду проведення проектів можна побудувати їх типологію:

1) за домінантою в проекті діяльності:

    дослідницькі;
    інформаційні;
    творчі;
    ігрові;
    практичні;
    ознайомчо-орієнтовані;

2) за предметно-змістовими напрямами:

    монопроекти (в рамках однієї предметної галузі);
    міжпредметні;

3) за кількістю учасників і характером контактів у проекті:

    індивідуальні;
    групові;
    колективні;
    шкільні;
    українські;
    міжнародні.

4) за терміном виконання проекту:

    короткотермінові;
    довготермінові.

Незважаючи на різну тематику проектів, можна виділити такі основні етапи і зміст проектної роботи:

    Пошуковий: визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, постановка цілі, обговорення методів дослідження.
    Аналітичний: аналіз вхідної інформації, пошук оптимального способу досягнення цілі проекту, побудова алгоритму діяльності, покрокове планування роботи.
    Практичний: виконання запланованих кроків.
    Презентаційний: оформлення кінцевих результатів, підготовка та проведення презентації, "захист" проекту.
    Контрольний: аналіз результатів, коригування, оцінка якості проекту.

Найбільш характерні для навчальних проектів організаційні форми робіт:

    групове обговорення, "мозкова атака", "круглий стіл";
    самостійна робота учнів;
    консультації з керівником проекту;
    консультації з експертами;
    екскурсії;
    лабораторна робота;
    творчий звіт, «захист» проекту.

Уже існує успішний досвід проведення навчальних проектів найрізно­манітнішої тематичної спрямованості. Домінуючими в проекті можуть бути, наприклад, такі змістові аспекти:

    літературна творчість;
    природничо-наукові дослід­ження;
    екологічні;
    мовні (лінгвістичні);
    культурологічні (країнознавство);
    рольово-ігрові;
    спортивні;
    географічні;
    історичні;
    музичні.

Залежно від ситуації добір тематики проектів може бути різним. В одних випадках ця тематика може формулюватися науковцями, які працюють у галузі освіти, в рамках затверджених навчальних програм. У других - ініціативно висуватися вчителями з врахуванням навчальної ситуації та стану викладання предмету, природних професійних інтересів, уподобань та здібностей учнів. У третіх - тематика проектів може пропонуватися й учнями, які природно орієнтуються на власні інтереси, не лише пізнавальні, а й творчі, прикладні.

Тематика проектів має відношення до теоретичного боку навчальної програми й є метою поглиблення знань окремих учнів у певній царині, аби диференціювати процес навчання. Найчастіше теми проектів стосуються конкретного практичного питання, що є актуальним для реального життя. Разом з тим, вона вимагає залучення знань учнів не лише з одного предмету, але й з різних галузей, стимулює систематичне творче мислення, "вмикання" навичок дослідницької роботи. Саме таким чином досягається природна інтеграція знань.

Автор Н. Морзе (http://ru.osvita.ua/school/theory/984/)

МОДУЛЬ 1:


Цей модуль допоміг мені обдумати власні цілі навчання на цьому тренінгу, а саме поставити перед собою цілі, які реально можна досягти на тренінгу та продовжувати реалізовувати після нього. Мої цілі навчання на тренінгу допоможуть мені вдосконалити власний педагогічний досвід.

  • Як можна ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології для підтримки та оцінювання процесу навчання учнів?
  • Як поставити перед собою цілі, які реально можна досягти та продовжувати реалізовувати після нього?
  • Як власні цілі навчання допоможуть мені вдосконалити свій педагогічний досвід?